Місце для спілкування: де інклюзія знаходить свій дім

«Велика, вдала будівля — справжня цінність якої, як це часто буває, криється в її внутрішньому просторі», — сказав у вітальній промові Йорг Віганд, комерційний директор компанії EVIM. Незадовго до цього останні мешканці з старих будинків сусіднього житлового комплексу переїхали до просторого нового будинку з видом на велику територію. Від імені всіх учасників будівництва він подякував архітектору та керівнику будівництва Йохану Драйбхольцу за те, що планування та реалізація не тільки були успішними, але й не перевищили бюджет. На площі 3 540 квадратних метрів нова будівля поєднує дитячий садок та житловий комплекс для 30 осіб з інтелектуальними порушеннями. Те, що на папері було продумано до найдрібніших деталей, цього дня оживає: відкрите, жваве та гостинне місце зустрічей.

Навчання та життя під одним дахом

Дитячий садок на першому та другому поверхах може прийняти до 120 дітей ясельного та дошкільного віку. Він виник як тимчасове рішення у контейнерах, а тепер має приміщення, які відчутно змінюють повсякденне життя дітей. Наприклад, у змішаних за віком групах діти спільно обідають, причому старші допомагають молодшим – це співпраця, яка розвивається цілком природно. Під час урочистої церемонії діти заспівали пісню, а їхні малюнки з побажаннями щодо нового будинку прикрасили дошку для оголошень. Директор дитячого садка Єреміяс Келер з посмішкою пояснив це так: На першому місці у списку бажань стоїть «гірка, яка веде з верхнього поверху прямо в сад». Такі деталі показують, як невимушено діти вже прийняли цей будинок. В одній з кімнат виховательки та батьки разом розмалювали стіни кімнати відпочинку синьо-білими хмарами — ще один знак живого співіснування, яке характеризує це місце.

Для 30 мешканців тут також починається новий розділ. Різноманітні за концепцією житлові спільноти, а також індивідуальні однокімнатні квартири, які за потреби можна переобладнати на двокімнатні, дають змогу вести життя, орієнтоване на особисті потреби. Деякі з них вже десятиліттями живуть у закладах EVIM. Один із перших мешканців просто висловив свою радість: «Тепер у мене є душ, туалет і кімната — мені це дуже подобається».

Мешканка, яка заселилася лише напередодні, відверто описала свої перші враження: «Ще трохи незвично — але ми з цим впораємося». Потім вона додала: «Дякую за нову будівлю!» Ця фраза довго лунала в повітрі.

Разом сильні заради інклюзії

Те, що цей будинок зміг з’явитися, є результатом тісної співпраці. Мер Клаус Шіндлінг назвав «дружнє партнерство» з EVIM чимось особливим. Поглянувши на сонячну погоду, він з посмішкою зауважив: «Коли ангели подорожують…» — і додав, що світло та сонце цього дня зробили видимим «те, що ми робимо разом». Але насамперед він підкреслив: «Інклюзія, профілактика та толерантність тут наповнюються життям».

Також Регіональна асоціація соціального забезпечення Гессена підкреслила спільний розвиток. Андре Мішель та Яна Бойхер описали цей шлях як процес, у якому могли розвиватися ідеї: «Тут виникло щось справді хороше – у центрі завжди стоїть людина». Дивлячись у майбутнє, вони висловили побажання: «Нехай тепер сюди завітає багато життя та сміху».

Для керівництва EVIM gGmbH цей будинок є наочним знаком того, що різні сфери діяльності об’єднуються. Хольгер Тевальт і Карлос Мюллер провели відкриття під девізом «Разом – єдині». Тевальт підкреслив: «Нова будівля дає змогу відкрито та успішно поєднувати зростання й розвиток». Для мешканців це означає «теплий дім», для співробітників — «сучасне, змістовне робоче місце». Карлос Мюллер звернув увагу на основну ідею проекту: об’єднати людей з різними потребами. «Щоб створити довіру, потрібен час», — сказав він, але водночас вже відчутно, що тут щось розвивається. Вихователька влучно висловила це так: «Нарешті інклюзія стала реальністю!»

Історії, які наповнюють будинок життям

Про те, наскільки тісно переплітаються життєві шляхи в цьому будинку, свідчить також анекдот, який з гумором розповів керівник закладу Нільс Байєр: кілька років тому одна мешканка сказала про інший новий житловий будинок EVIM: «Тепер там живуть багатії». Сьогодні це відчуття справдилося — вона сама тепер живе в новій квартирі. Ця фраза викликала посмішки і водночас продемонструвала, як багато всього змінилося.

Також було порушено тему погляду сімей. Представниця батьківської ради підкреслила нові можливості для дітей і наголосила: «Діти — це серце нашої спільноти». Будинок — це більше, ніж просто нова споруда, це місце, де діти можуть рости в атмосфері християнської любові до ближнього та захищеності.

Під час огляду приміщень нарешті стало зрозуміло, як реалізується ідея цього будинку: у житлових приміщеннях, у дитячому садку, на коридорах. Скрізь розмови, цікаві погляди та перші зустрічі — у поєднанні з подивом щодо різноманітних можливостей цієї особливої будівлі. У підсумку залишилося враження, яке поділяли багато гостей. Один із них влучно висловив це: цей будинок — «справжня перлина».

Можливо, тому що це більше, ніж просто будівля: це місце, де ділиться повсякденним життям і де різноманітність є цілком природною. І де видно, як може бути успішною інклюзія – крок за кроком у співпраці. (Текст: hk, фото evim/v.watschounek)