ZEITLOS у подорожі життям — вистави у театрі «Тальхаус» у Вісбадені
З творчістю та ентузіазмом театральна група ZEITLOS у новій постановці досліджує великі питання буття. Вже три роки члени групи, захоплені театром, працюють над виставою, прем’єра якої відбудеться в листопаді у Вісбадені. Під час прес-конференції глядачі мали змогу не лише зазирнути за лаштунки репетицій, а й взяти участь у цікавих дискусіях про те, що надихає колектив ZEITLOS.
Вони повільно котяться назустріч одне одному, обертаються навколо, піднімають руки, торкаються одне одного. Вражаючий балет із двома інвалідними візками. Актори задумливо посміхаються одне одному, повністю занурившись у мить. Вони належать до театральної групи «Zeitlos», яка існує вже понад 25 років. Малювання, спів, танці та театральні вистави — це невід’ємна частина повсякденного життя в EVIM. Творчість у співпраці з іншими приносить користь і збагачує. Група «Zeitlos» є особливо гарним прикладом цього. Разом із танцювальною терапевткою Катаріною Вайль вона розробляє вистави, які регулярно ставляться у «thalhaus». Цього разу вистава має назву «Три стовпи буття». Звучить глибоко, і це дійсно так — але гумор, сміх і легкість також не залишаються осторонь. Театральна група показує представникам преси лише кілька невеликих уривків: «Решту ви побачите в thalhaus», — з посмішкою каже Венцель Фрібе, багаторічний учасник групи. Фрібе любить грати в театрі так само, як і займатися музикою: окрім участі в «Zeitlos», він ще й грає на барабанах у власному рок-гурті EVIM «Ruhestörung». Іноді після робочого дня в понеділок йому доводиться докласти чималих зусиль, щоб змусити себе прийти на репетицію, але він завжди радіє, коли це робить. Більшість учасників групи вже дуже давно з нами. Завжди приємно відчувати успіх, коли п’єса повністю готова; цього разу «Zeitlos» працює над нею вже три роки. Виконання п’єс перед публікою є частиною концепції. Ми хочемо показати себе публіці, продемонструвати свої сильні сторони, захопити інших.
Про життєві питання, валізи та особисті історії
«Три стовпи буття» — це три питання, які ставить собі кожен: Звідки я? Куди я йду? Хто я? Тут це інтерпретується як «життєва подорож». А в подорож завжди беруть із собою валізу. На сцені їх безліч: їх носять туди-сюди, відкривають і закривають. У них містяться різні символічні речі. Під час відвідування репетиції лише натякають на сцени, з’єднані у вигляді колажу, які виконуються з великою кількістю руху та чарівності. Тексти глибокі, спонукають до співпереживання та роздумів.
Тема «подорожі» стояла на початку розробки вистави, розповідає Катаріна Вайль. Як перетворити це на повнометражну виставу — ось яке завдання стоїть перед групою. Сильне почуття єдності та відданості, яке демонструють актори, є справжнім даром, вважає танцювальна терапевтка, яка відчуває глибоку прив’язаність до групи. Її підтримують волонтерки. «Поза часом» — це дуже влучна назва, адже час тут зовсім не має значення. Він минає, розтягується, зникає: шлях — це мета. Тексти пишуть самі учасники, але деякі сцени — як-от танець на інвалідних візках — обходяться взагалі без слів. Вони зворушують і відображають особисті роздуми учасників. Кожен і кожна знаходять власну форму самовираження. «Учасники повністю віддаються цьому процесу», — радіє Катаріна Вайль. Сама вистава — це подорож, вона перебуває в русі, постійно розвивається.
Усі з нетерпінням чекають на дві вистави 11 та 12 листопада у thalhaus (о 20:00). Крім валіз, як вдалося дізнатися від Катаріни Вайль, у якості реквізиту також відіграють роль «нитки життя». Урсула Бендер, заступниця керівника підрозділу EVIM-Teilhabe, у захваті від відвідування репетиції. Вона високо оцінює надзвичайну ефективність та велику віддачу всіх учасників. «Ми підтримуватимемо групу, доки хтось не втратить бажання», — каже вона зі сміхом. Це, мабуть, триватиме ще дуже довго, адже бажання грати відчувається, як і бажання виступити перед публікою. І Катаріна Вайль також зазначає: «Я хочу ще в 90 років сидіти з вами в першому ряду серед глядачів і аплодувати». (abp, фото: evim)